Украинский Авиационный Форум Crewshop
Добро пожаловать, Гость.
Вам не пришло письмо с кодом активации?
 
 
28.03.2024, 12:59:03 pm
   Начало   Поиск Календарь Тэги Войти Регистрация  
Страниц: 1 |   Вниз
  Печать  
Автор Тема: Політ жука  (Прочитано 2939 раз)
Евгений
****

Karma: +55/-1
Offline


« : 21.11.2020, 19:19:44 pm »

Політ жука

                                   
            Доброго дня шанувальникам форуму! Декілька місяців тому я виклав на форумі роботу під назвою «Фізика для літаючої тарілки, або квантова теорія гравітації» - величезна і мабуть нудна стаття, в якій тлумачився процес створення штучної гравітації. Реакція форумчан була різноманітною, але в цілому вони не виявили навіть бажання прочитати, про що в ній йдеться. Відбувалася суперечка за принципом «сам дурень». А на іншому авіаційному форумі заявили, що робота взагалі не має відношення до авіації. І дійсно до сучасної авіації не має, бо базується на інших принципах. Та й створити «тарілку» за принципом, який в ній описувався може лише великий колектив професіоналів з різних галузей науки.
           І от минуло декілька місяців. Пару днів тому вночі випав перший сніг. Я виглянув у вікно і побачив цю автівку (мал. 1). Вона вразила настільки що я в чотири години ранку встав, вдягнувся, вийшов на вулицю і сфотографував. Остигаючий двигун машини утворив на капоті симетричний візерунок із трьох математичних знаків ×+×, окреслених рамкою. Фото свідчить про здатність повітря під капотом утворювати силові поля, хоча аеродинаміка стверджує, що повітря такою властивістю не володіє. Наука заперечує можливість гравітаційного тяжіння між молекулами. То ж що тут відбувається?
          Під капотом остигаючий двигун утворює десять конвекційних зон (див. переріз автівки поряд, де зображено утворення чотирьох зон). Нагріте повітря, означене червоними лініями току, піднімається вгору. Теплі потоки в центрі, означені цифрою 1, зіштовхнуться з капотом і розійдуться в протилежні сторони. Цим вони утворять конічну зону, означену блакитним кольором. На бокових поверхнях автомобіля висхідні потоки охолоджуються і в точках 2 та 3 зіштовхнуться з потоками 1 і утворять такі ж конічні зони блакитного кольору. За рахунок конічної форми блакитних зон в них виникає розріджений стан повітря. В цих зонах працює той саме ефект, що в холодильнику – примусове зменшення щільності рідини до газоподібного стану. Але на цьому схожість закінчується. В холодильнику зниження температури досягають за рахунок збільшення швидкості потоку при одночасному його розширенні у форсунці. А під капотом все відбувається зовсім не так.  В точці 1 працює тепле повітря, а в точках 2 та 3 – вже холодне. Тобто температура повітря в цих зонах суттєвого значення не має. Збільшення швидкості внаслідок зіткнення  з капотом чи з зустрічним потоком в точках 2 та 3 є неможливим. Тобто охолодження виникає при зменшенні швидкості потоків. Неможливо однозначно говорити й про розширення потоків. В точці 1 потік розширюється в умовах зменшення швидкості. А в точках 2 та 3, потоки рухаються хоч і прискорено, але при цьому звужуються. Звідси витікає висновок: охолодження потоків виникає незалежно від їх швидкості і відбувається і при розширенні потоку, і при його звуженні. Формули термодинаміки тут не працюють. Процес характеризується величиною прискорення гравітаційної взаємодії G, про який вже відомо читачу із минулої роботи. Визначальним є фактор зменшення щільності потоку. А способів досягнути цього є багато. Важливим є результат – на поверхні капоту утворюється розріджена зона. В результаті капот охолоджується і не дає розтанути снігу незалежно від того тепле повітря обдуває капот чи холодне. Отже ми спостерігаємо процес, який розтлумачити на засадах термодинаміки неможливо.
Мал. 1. Коли метал під дією теплого повітря не нагрівається, а навіть охолоджується.

          Крім сказаного виникає схожість ще з двома фізичними процесами:
-  подібний до фото візерунок в магнітному полі утворюють металеві ошурки (рус. опилки);
- подібна конвекція магми відбувається в центрі планет і призводить до утворення магнітного поля.
Тобто авто демонструє утворення магнітного (читай гравітаційного) поля у повітрі. Магнітне поле  відрізняється від гравітаційного розміром частинок, які його утворюють. В електриці за утворення магнітного поля відповідальним є начебто заряджений чимось електрон, а гравітаційне поле утворюють електрично нейтральні молекули. Тож цей випадок доводить, що так званий електричний заряд до утворення магнітного поля не має жодного відношення і що електрон не володіє електричним зарядом. Носієм енергії є міжмолекулярний ефір, закручений електроном чи молекулою. Потужність цього гравітаційного поля така, що на теплому капоті в місцях перегину силових ліній гравітаційного поля сніг не розтанув.
          Магнітне поле утворюється навколо планет. Земля утворює двополюсне магнітне поле; Уран – чотирьох полюсне, Меркурій – восьми полюсне. Нагадаю магнітне поле Меркурія таке мале, що воно за розміром менше нашої Землі. Тобто зростання кількості полюсів збільшує потужність магнітного поля.  Про це йшлося в попередній роботі. І от на машині ми спостерігаємо утворення десяти полюсного гравітаційного поля і при цьому вже суттєво змінюється температура. А якщо таких полюсів створити тисячу або й і більше?
           І тут виникає наступна аналогія. Магнітне поле Венери  є однополюсним і являє собою наукову тайну під назвою монополь – магніт з одним полюсом. Науковці його давно шукають і не можуть знайти. Проте в авіації гравітаційний монополь виникає над верхньою поверхнею крила і з 1903 року тягне (від терміну гравітаційне тяжіння) літак вгору. Спрощено задача постає таким чином: як створити літальний апарат  з п’ятьма  тисячами дуже маленьких «крил», але такими, щоб потужність кожного з них дорівнювала потужності одного авіаційного. Або більш наукова постановка цього питання: як створити багато полюсне за кількістю, але монопольне за якістю гравітаційне поле. Таке рішення надає жук, а реалізував його на практиці і описав в книзі «Мой мир».  https://avidreaders.ru/read-book/moy-mir1.html?p=71 –ентомолог В. С. Гребенников (далі скорочено В. С. Г.). Він за конструкцією крила якогось там жука розробив «гравилёт» (мал. 2), який з 1988 р. бентежить весь світ.
быстрый фотошоп онлайн - бесплатно
Мал. 2. Пробний зліт та більш якісне зображення платформи.

         Надзвичайно обдарований різноманітними талантами, він створив і літав на цій платформі зі швидкістю, надзвукового літака. Кінець кінцем він розібрав свій винахід і забрав його тайну з собою в могилу. Причина та сама, за якою В. Шаубергер, побачивши жахи другої світової війни, не захотів розкрити людству тайну літаючої тарілки. Тож чому Ми маємо розібратися з цими винаходами. Я оптиміст по натурі, але мене лякає глобальне потепління. Мені воно вже не загрожуватиме. А от нашим дітям і онукам – напевно буде непереливки. Досить двох останніх свідоцтв – снід  та ковід. А що буде далі невідомо. Отже оптимізм має супроводжуватися освоєнням екологічно чистих технологій. Але за цими технологіями ховаються інші небезпеки, про які говорить сам В. С. Г. Згадана книга здебільшого стосується природи і різноманітних комах. Це дуже цікаво і красиво. Але я за цю книгу взявся суто із за платформи. Все що людям про неї відомо починається зі сторінки 74. Слово «відомо» це – відносне поняття.  В. С. Г побудував та літав на платформі, але він так і не визначився, що має справу з гравітацією і створив свою власну теорію ЭПС . Він попереджав, що більшість його дослідів шкідливі для здоров’я і це стало однією з причин утаємниченості щодо подальшої долі винаходу. Кінець кінцем він стверджував що у нього особисто погіршився зір. А медики стверджують, що він пішов з життя внаслідок невідомого опромінення організму.
         Моя робота вказувала на ці небезпеки (на прикладі ковчегу Завіту). І суть цих небезпек наступна. Ми живемо в світі, де домінуючою є сила гравітаційного відштовхування. Сила гравітаційного тяжіння в нашому житті реалізується на молекулярному рівні, наприклад над верхньою поверхнею крила. Але ж людина не сидить безпосередньо на крилі. На наведеній світлині В. С. Г. стоїть  в зоні потужного гравітаційного тяжіння, спрямованого вгору. Він сам стверджував, що ця сила нічим не екранується. Тобто не існує засобів, які здатні захистити від надмірної дії гравітації. Більш потужний, ніж в буденному житті прояв цієї сили в ядерній фізиці називають електромагнітною, слабкою та сильною взаємодією. Вона розбалансовує природнє співвідношення сил гравітаційного тяжіння та відштовхування в кожній клітині нашого організму на молекулярному і ядерному рівні.. Наслідки зрозумілі. Тож наведена конструкція небезпечна для здоров’я для того, хто стоїть в зоні потужної антигравітації.
Мал. 3. Спробу сучасних російських експериментаторів розібратися в цій проблемі та їх коментарі не коментую, особливо «шутку» про створення зброї. Просто подивіться. Хто читав мою статтю, той можливо зрозуміє що він тут бачить. Моя спроба обґрунтувати логічний зв'язок зайняла приблизно 140 сторінок тексту з 92 малюнками і на це пішло 20 років роздумів.

          Розповіді В. С. Г. про політ (до мого глибокого задоволення) підтверджують висновки моєї роботи стосовно наступного.
          Політ супроводжується пересуванням в часі у минуле. В. С. Г. вказує що за один політ він пересувався у часі на два тижні. При цьому змінювалися показники і механічного і електронного годинника. Коли він повертався з мандрівки час неодмінно повертався назад. Причина цього явища залишилася для нього невідомою, а я в роботі це явище описував, як властивість імплозії та експлозії.
          Категорично не можна брати з собою із минулого будь які речі. Глибоко порядна людина він використовував політ лише з метою пересування в наукових цілях. Він намагався брати з собою комах.
Мал. 3.  Прорізана дірка в пробірці. Аналогічне явище виникне, якщо випадково доторкнутися рукою  до працюючого абразивного круга
.

          Цитата: «Опасения эти у меня вот от чего: взятые «там» насекомые из пробирок, коробок и других вместилищ… исчезают, большей частью, бесследно; один раз пробирку в кармане изломало в мелкие осколки, в другой раз в стекле получилась овальная дырка с коричневыми, как бы «хитиновыми» краями — вы видите ее на снимке (мал. 3); неоднократно я чувствовал сквозь ткань кармана подобие короткого не то жжения, не то электроудара — наверное, в момент «исчезновения» пленника. И лишь один раз обнаружил в пробирке взятое мною насекомое, но это был не взрослый ихневмоновый наездник с белыми колечками по усам, а его… куколка — то есть предшествующая стадия. Она была жива: тронешь — шевелит брюшком. К великому моему огорчению, через неделю она погибла и засохла». Підкреслене слово слід розуміти як протилежне в буквальному сенсі слова. Можливо лялечку бог створив за законами домінуючого гравітаційного відштовхування (як людину) В той час як комаха  створена за законом домінуючого гравітаційного тяжіння. Про це свідчить той факт, що у жуків відсутні легені. Вони всмоктують повітря всім тілом і роблять це безперервно. В біології перехід від однієї форми життя до іншої називають метаморфозою.
          Цей опис підтверджує, що в процесі імплозії навколо літального апарату змінюється спін молекул. Молекули із минулого обертаються навколо власної осі в протилежному напрямку. При контакті з молекулами повітря нашої реальності на зміну домінуючому гравітаційному відштовхуванню приходить сила гравітаційного тяжіння. Молекули вступають в безпосередній механічний контакт. Обертаючись з різною швидкістю наче абразивний круг вони руйнують одна одну. На ядерному рівні цей процес називають анігіляцією, а на молекулярному рівні в гідродинаміці -  кавітаційним руйнуванням.
          Політ у минуле супроводжується ефектом «шапки невидимки» - літаючий об’єкт стає невидимим. Про все це йшлося в минулій роботі.

          Крило жука, яке використовувалося для створення платформи – дивовижна річ, яка містить в собі таємниці з якими зіштовхнеться будь який винахідник. Але використовувати сили, які при цьому виникають необхідно дуже обережно. Не знаючи теоретичних засад гравітації приступати до створення подібних пристроїв небезпечно. Саме тому я до нудності ретельно описував всі технічні проблеми, які мені вдалося з’ясувати в попередній роботі. Але зовні (мал. 2) все виглядає дивовижно просто і одночасно таємничо. Просто настільки, що виникає бажання створити цей пристрій. Хто з читачів готовий взятися за подібну роботу? Сам я цього не подолаю. З першого разу може й не вийти, хоча маю впевненість відсотків на 80. Хто заможний, ініціативний і завзятий? Хто своїм розумом і руками робив літак? Про аеродинаміку не те щоб слід забути - вона теж потрібна; особливо технічне забезпечення  керування польотом. Політ он і в Африці політ; платформу ж зробив БОТАНІК і ЛІТАВ!
          І головне необхідно бути патріотом цієї країни. Ворог у нас не тільки зовнішній, який «шуткує» про зброю. На власному прикладі знаю, що із п’яти ще живих моїх однокласників двоє ворожо відносяться до незалежності України. Здав Крим не Порошенко і не Турчинов, а біглий головнокомандувач і тодішній його ставленик і зрадник - головнокомандувач ВМФ України та 73 % військовиків, які 23 роки розвалювали армію. Справа вагнерівців доводить, що зрадники й нині знаходяться при владі. Вони нікуди не поділися і отримують по сьогодні пенсії і зарплати від України. Тому викладати конструкцію в публічному просторі намірів не маю. Співпрацюватиме лише з тим, хто не пов’язаний догмами не тільки фізичними, але й історичними. І, можливо, її треба запатентувати.
         Хто готовий профінансувати і організувати створення не платформи, а апарата разів в п’ять - десять більш складного, ніж зробив В.С. Гребенников і безпечного для здоров’я?



Записан
Toris
Зачарований небом
*****

Karma: +1381/-707
Offline



Toris.Україна


« Ответ #1 : 21.11.2020, 19:58:45 pm »

І от минуло декілька місяців. Пару днів тому вночі випав перший сніг. Я виглянув у вікно і побачив цю автівку (мал. 1). Вона вразила настільки що я в чотири години ранку встав, вдягнувся, вийшов на вулицю і сфотографував. Остигаючий двигун машини утворив на капоті симетричний візерунок із трьох математичних знаків ×+×, окреслених рамкою. Фото свідчить про здатність повітря під капотом утворювати силові поля, хоча аеродинаміка стверджує, що повітря такою властивістю не володіє.

Фото свідчить про наявніть штамповки ребер жорсткості з другого листа металу з внутрішньої сторони капота. Там, де сніг не розтанув - повітряні пустоти штамповки. На капотах будь-яких серійних авто без утеплення капота можна побачити подібні "малюнки".

Ще Ви неправильно намалювали висхідні потоки остигаючого двигуна, точки відриву теплого повітря будуть в інших місцях (параланеристи зачморять). А під капотом просто збереться тепле повітря без будь-яких потоків, окрім локальних конвективних від холодного металу.

І днища моторний відсік не має, лише захист - там вільний вихід повітря в атмосферу.

Прикріпив фото внутрішньої сторони капота KIA.


* capot_KIA.jpg (265.5 Кб, 960x960 - просмотрено 150 раз.)
« Крайнее редактирование: 21.11.2020, 20:17:59 pm от Toris » Записан

Секта свідків підіймальної сили
Евгений
****

Karma: +55/-1
Offline


« Ответ #2 : 22.11.2020, 16:12:22 pm »

То Toris.
        Отак завжди ― вихоплюють із контексту одну фразу, на яку критик  здатен щось сказати, і зосередившись на ній, відійти від головної теми. В даному випадку – від польоту жука і створеної на цій основі платформи Гребінникова. Хоча дякую і Ви цілковито праві: навіщо читати далі, якщо автор помиляється від самого початку? Але я не помилився. Змушений повторити свою фразу, яку Ви не помітили: «Визначальним є фактор зменшення щільності потоку. А способів досягнути цього є багато. Важливим є результат – на  поверхні капоту утворюється розріджена зона. В результаті капот охолоджується і не дає розтанути снігу незалежно від того тепле повітря обдуває капот чи холодне». Ви вбачаєте, що розрідження досягається за рахунок перепаду температур в ребрах жорсткості. Це цілковито правильно і є одним із способів, але дуже низько ефективним. А я ставлю питання про динамічний характер цього процесу. Ви агітуєте мене за створення повітряної кулі, в якій повітря нагрівають. А моя технологія призведе до охолодження простору (наприклад конвертор Годіна- Рощіна).
Я не збираюся сперечатися з парапланеристами. Теорія, на підставі якої вони літають, не передбачає а ні зменшення щільності повітря, а ні температури. Вони скажуть, що на певних ділянках утворюється турбулентність. Щоправда не зможуть роз’яснити: внаслідок якого фізичного процесу ламінарний потік перетворюється на турбулентний? І аж ніяк не побачать зв’язку зі зміною температури. Тож годі про термо- чи гідродинаміку. Вони обидві не здатні обґрунтувати політ жука. Спробуйте прикласти свої знання до крила жука на мал. 3. Поясніть, що ви там вбачаєте? Особисто до Ваших знань я відношуся з повагою. Ви – грамотна людина, але  не зможете вникнути в суть способу бо навіть не переглянули книгу Гребінникова і не читали мою теорію. Утворення ефекту в порожнистих структурах відбувається переважно за рахунок стреометричних параметрів робочої поверхні. Ви кажете про ребра жорсткості. Так вони є і на крилах жука. Ймовірно там є і канали по яких повітря подається в робочу зону (як кров по венах). Але для цього треба взяти дуже потужний мікроскоп. Там є дещо таке, що становить тайну жука і відбуваються процеси, про які сучасна авіація навіть не здогадується. Згадайте емоційну фразу росіянина: «Что за фигня»?
На винахід іноді наштовхує щось таке, що на перший погляд не зв’язано з проблемою, яка бентежить винахідника. Архімеда на винахід наштовхнула переповнена ванна, Ньютона  - яблуко… Мене вразила сама картинка, капоту. Вона нагадала соти, в які бджоли відкладають мед і примусила згадати ефект, про який я чув років 15 тому - «полостных структур Гребенникова». Тут ключовим є слово полость – порожнина; в моїй теорії – каверна. Я Вас ні в чому не намагаюсь образити. Ми не зможемо з Вами сперечатися, оскільки я не збираюсь викладати теорію у відкритому інформаційному просторі. У нас з Вами не буде приводу для обговорення способу польоту платформи. Хочете створити платформу, маєте виробничі потужності і гроші, щоб оплачувати роботу десятків людей. Тоді я – до Ваших послуг. У мене вже мало часу на суперечки з парапланеристами (при всій до них повазі). Моя теорія і мета  - про ІНШЕ – літаюча тарілка, а не параплан. Скоріше за все мій голос залишиться криком волаючого в пустелі.
Днище я домалював навмисно і навіть заштрихував як неметалевий з натяком на дерев’яну платформу Гребінникова. На вигляд звичайна коробка. Але те, що знаходиться всередині створює гравітацію, для якої  метал чи дерево не є перепоною. Під днищем, якого дійсно нема, написано букву S, а над капотом - N - ось про що слід було б говорити.
Записан
neno-sp
****

Karma: +61/-8
Offline



Не дрефь, Шарик - прорвемся!


« Ответ #3 : 22.11.2020, 17:33:16 pm »

У нас тут неподалеку  "тлел" МастерОгонь , так к нему настолько привыкли,  что угадывали когда санитары его выводили на прогулку. Он то загорался идеей летающий тарелки,  то окунался в теорию взаимодействия нано частиц на атомарном уровне. Забавно было...
   Я вот что хочу спросить: Вы, милейший из соседней палаты или это новая реинкарнация известного здесь пациента?
Записан

Героизм лётчика в небе куётся техником на земле.
Toris
Зачарований небом
*****

Karma: +1381/-707
Offline



Toris.Україна


« Ответ #4 : 22.11.2020, 19:09:14 pm »

2 Евгений
Ви не ображайтесь на мене, я просто старався натякнути на те, що з таким підходом Вам грошей не дадуть. Те, що у Вас немає авто в експлуатації, не біда. А от те, щи Ви не знаєте, що будь-які планеристи стараються знайти висхідні потоки за ознаками на поверхні Землі і навіть придумали спеціальне слово "термік" - то вже серйозний дзвіночок для розумних грошовитих людей, оскільки прямо показує серйозні прогалини у знанні Вами сучасних теорій, котрі необхідні хоча би для демонстрації Вами відмінностей Ваших технологій від існуючих ЛА. Гази у космосі розширюються нескінченно, що спростовує Ваше припущення про молекулярну гравітацію щонайменше у випадку молекул газу. Малюнок про потоки від двигуна планеристи точно намалювали би інакше. Немає гарантії, що Ви просто хочете "винайти велосипед" та прокласти шлях чужими коштами поряд з уже прокладеним - просто тому, що не знаєте про уже пройдений іншими людьми шлях. І я би, наприклад, найняв фахівців для оцінки перспективності як Ваших теорій, так і Вашої персони, щоби не ризикувати коштами.

У природі Творець застосував багато уніфікованих рішень, які постійно поєднуються в асоціаціях в усіх винахідників. Наприклад, "сміття" в ДНК ти "універсальна морфологія" на прикладі чоловіка та жінки, які стартують з яйцеклітини однаково. У промисловості теж додумались до такого: розробляють "багату/повну" комплектацію, а потім уже на етапі відбраковки чи монтажу створюють різні конфігурації. До речі, саме за асоціативне мислення поставив Вам лайк.

Колись прочитав "Послание солунянам с планеты Ядивод". Ось тут любителі: http://www.wavegenetic.ru/dve-irinyi-poslanie-zemlyanam-s-planetyi-yadivod.html Після того чтива стараюсь дотримуватись ментальної гігієни, що передбачає приведення себе до певного стану і повний критичний обрахунок ідей, які викладаються. З Ваших теорій мені зайшла лише теорія про меч-рибу. На глибше не вистачило ресурсів.
« Крайнее редактирование: 22.11.2020, 19:21:40 pm от Toris » Записан

Секта свідків підіймальної сили
Toris
Зачарований небом
*****

Karma: +1381/-707
Offline



Toris.Україна


« Ответ #5 : 22.11.2020, 19:12:54 pm »

У нас тут неподалеку  "тлел" МастерОгонь <...> Вы, милейший из соседней палаты или это новая реинкарнация известного здесь пациента?
Це різні люди, швидше за все. Або спроба прикрити контрастом серйозне не-наукове несерйозним не-науковим.

А ненормальність... Вибори Президента України 2019 року показали справжній відсоток неадекватності населення. Вони взагалі ні тарілок з пензлів не будують, ні універсальних теорій не придумують... Лише мріють про халявну цицьку та повну деградацію.

Так що у нас тут ще непогано. Улыбающийся
« Крайнее редактирование: 22.11.2020, 19:25:33 pm от Toris » Записан

Секта свідків підіймальної сили
Евгений
****

Karma: +55/-1
Offline


« Ответ #6 : 23.11.2020, 13:14:20 pm »

Toris:
Цитировать
Ви не ображайтесь на мене, я просто старався натякнути на те, що з таким підходом Вам грошей не дадуть
          Моєю улюбленою книгою є «Майстер і Маргарита». Там є цікава фраза, яка має стосунок до Вашого твердження: «Ніколи не проси у сильного – самі дадуть!» Я не прошу грошей. Хай самі роблять. Я можу лише підказати що і як треба робити. Все інше – справа партнерської домовленості.
          Стосовно експертиз. Не треба робити експертизи моїй теорії. Перш ніж виготовляти щось серйозне слід виготовити найпростішу платформу Гребінникова  вагою скажімо в 2 - 3 кг і покласти її на ваги. Зменшиться вага, чи ні – ось і вся експертиза – набагато дешевше ніж наймати експертів.
          Стосовно експертів виникає питання: «А судді хто»? Хто з них побудував літаючу тарілку? Ба навіть гірше: хто з них може дати відповідь на питання: в наслідок якого фізичного процесу виникає гравітація? Я про таких не чув – всі вважають гравітацію якоюсь чарівною властивістю матерії (чарівники, а не експерти). От Ньютон чесно казав, що не знає як вона виникає і підвів підсумок своїй теорії: «А гіпотез я не вигадую»… Саме такою гіпотезою є моя теорія. Експертом міг би бути В. Шаубергер – біолог за освітою, який будував літаючу тарілку в гітлерівській «шаражці».
          Якщо Вам «зайшла» теорія про меч-рибу, то він стверджував, що імплозія виникає на лобовій поверхні всіх риб. Проблема полягає в тому, що він першим в техніці застосував слово «імплозія», але не зміг розтлумачити людям, що ж це воно таке є? Моя робота розтлумачує цей термін і розпочинається з опису двох експериментів. В повітрі зменшилася вага моделі на 28% від тяглової сили двигуна. Можливо Ви прочитали про експеримент під водою. В ньому на лобовій поверхні підводної моделі (аналогом була меч-риба) замість сили лобового опору виникла сила тяги. В результаті швидкість моделі збільшилася на 11%. Бачили б ви ту модель (вона і досі лежить в чемодані і я наводив її фото). Її гвинт обертався зі швидкістю не більше двох обертів за секунду. Тож 11% за такої швидкості гвинта це – не аби який результат.
Цитировать
...серйозні прогалини у знанні Вами сучасних теорій, котрі необхідні хоча би для демонстрації Вами відмінностей Ваших технологій від існуючих ЛА.
           Про які сучасні теорії ви ведете річ? Теорій безліч. А от проривних експериментів не спостерігається (особливо в авіації). Останній, із відомих мені, – конвертор Годіна-Рощіна, - невдале намагання повторити генератор Серла.  Перший їх експеримент вдався лише частково, а другий – провалився. Вони чесно зізнаються, що їм невідома сама сутність фізичного процесу. Тобто експеримент і деякий результат є, а теорії - нема. Тож яких теоретиків ви можете порадити. За моєю теорією антигравітація виникає над авіаційним крилом – процес складний і утаємничений внаслідок декількох постулатів аеродинаміки (тверджень, які протирічать ходу реальних фізичних процесів). А от гравітація для авіації є цілковитою тайною. Єдине «досягнення» авіації в цьому напрямку відомо тільки в випадках падіння літака під дією гравітаційного тяжіння Землі, що й відбулося нещодавно під Чугуєвом.

Цитировать
Гази у космосі розширюються нескінченно, що спростовує Ваше припущення про молекулярну гравітацію щонайменше у випадку молекул газу.
          Ви повторюєте черговий постулат матеріалістів (твердження, що не має доказів). Саме з цього питання я починав свою роботу приблизно 23 роки тому. На підставі закону Бернуллі - закону збереження енергії в гідродинаміці (1)  я прийшов до протилежного висновку. Спробуйте спростувати:
Уявіть космічний корабель в космосі в якому пробило діру і повітря витікає в космос. Потенційна енергія квазінерухомого повітря (статичний тиск) повністю перетворюється в енергію динамічного напору потоку, який витікає із корабля (2) Аби не переходити до математики уявних чисел, як то робить сучасна математика, запишемо у спрощеному вигляді (3).
upload image

В цій формулі h – висота стовпчика ртуті 760 мм. Ця висота дуже швидко зменшується аж до нуля. А це означає, що швидкість руху повітря  також зменшується від якоїсь максимальної швидкості до нуля. Тобто потік витікає з від’ємним прискоренням. Виникають три питання:
- яка сила сповільнює потік;
-як далеко від корабля при сповільненому русі улетять молекули повітря і чи зупиняться вони;
- якою може бути величина прискорення з яким вони гальмуються?
На перше питання відповідь дає знак мінус. Потік сповільнюється за рахунок сили гравітаційного тяжіння між молекулами повітря. На друге питання дає відповідь будь яка комета, а я розглядав конкретну комету Галлея. Потік сонячного вітру бомбардує її поверхню зі швидкістю 800 км/сек. Уламки відлітають від неї, але гальмуються і на відстані 100000 км зупиняються, утворюючи голову комети. Можете легко порахувати величину прискорення гравітаційної взаємодії між атомами сонячного вітру. Вас ця величина вразить 9410 м/сек2 (вихідні дані для цих розрахунків вказувалися на мал. 19, які адміністрація форуму видалила; сподіваюсь Ви про це пам’ятаєте).
upload image

          Ви , як і я - людина віруюча, але повірили казкам, які нам вдовбичували в голову атеїстичні матеріалісти. Не можна вірити в бога і бути матеріалістом. Згадайте фразу із Біблії: «Навіщо ви звертаєтесь до астрологов і гадалок? Краще спитайте у каменю, що лежить при дорозі; може він вам надасть відповідь? Тобто камінь, чи зірка у астрологів (одним словом матерія) енергією не володіють енергією володіє фізичний вакуум між молекулами матерії - ефір. З цього приводу існує єврейський жарт: «Ти або хрестик зніми, або штани підтягни».
          А на Землі? Ми з вами довго обговорювали кавітаційну бульку у воді та її аналог у повітрі – кулькову блискавку, що виникає за крилами літака при виході з піке. Тому не буду повторюватися.
          І прошу не ображатися, що нагадую питання стосовно жука: шо це за «шипи» стирчать на фото 3. Доки Ви не надасте відповідь на це питання можете мені не розповідати про досягнення сучасної авіації. Вони бляклі в порівнянні з жуком, ефективність якого в три рази вище, ніж у будь якого сучасного літака.


Записан
Евгений
****

Karma: +55/-1
Offline


« Ответ #7 : 24.11.2020, 17:15:32 pm »

У нас тут неподалеку  "тлел" МастерОгонь ...

Перетікання повітря в вакуум.

          Мої перші публікації на цю тему відбувалися років 20 тому. Напевне ніхто їх вже не пам’ятає. Тож дехто з молодих людей вважають що я – божевільний. Це – від того, що вони не володіють інформацією, яку я намагаюсь донести. Навіть стаття «Квантова теорія гравітації, або фізика для літаючої тарілки» на 140 сторінок це - скорочена версія теорії.
Щойно я на підставі закону Бернуллі навів доказ, що повітря, яке витікає з космічного корабля в космосі рухається сповільнено і зупиняється. А щоб Вам не здалося, що фізика на цьому закінчується, то  розглянемо ще одну тайну закону Бернуллі яку від Вас на уроках з аеродинаміки приховували або з неосвіченості, або й гірше – бо викладали брехню.
upload image

          Після того, як було написано формулу (2) математик на уроці сказав би: «В формулі 2а скоротимо «ρ» - щільність повітря, а потім написав би формулу (3). З точки зору математики – все правильно, а з точки зору фізики ця непрокоментована дія породила в гідродинаміці брехню. Пересування матерії під дією сили тяжіння, не залежить від маси матерії. Ось, що стверджує закон Бернуллі – через формули (2а) та (3). І це підтверджує фізика твердих тіл,  але не гідродинаміка. Вона не передбачає утворення вакуумної зони. І такі явища, як кавітаційна булька та кулькова блискавка стають таємницею.

          Повернемося до космічного корабля, із якого витекло повітря. Енергетично розріджений простір біля  корабля всмоктує молекули назад. Звісно ж Вам потрібен доказ. Звернемося до комети Хартлі-2, наведеній в моїй роботі «Четвертий – G спосіб». Уламки від бомбардування сонячним вітром повертаються до комети, утворюючи навколо неї космічний смерч. Він обертається навколо комети з другою космічною швидкістю. Цей смерч утворюється під дією енергетично розрідженої зони ефіру за кометою. Зону не видно і на малюнку вона означена блакитним кольором. Я цю зону називаю каверною.
быстрый фотошоп онлайн - бесплатно

           Розглянемо дію каверни на прикладі комети Галлея на наступному малюнку. Тут каверну теж не видно; на малюнку в центрі вона означена кривою К. Внаслідок бомбардування сонячним вітром на денній поверхні комети утворюються вибухоподібні утворення, які називають джетами (мал. ліворуч). Уламки розлітаються у просторі. Високошвидкісні уламки утворять голову комети. Менш швидкісні під всмоктувальною дією каверни гальмуються, зупиняються на межі світла та темряви і починають рух у зворотному напрямку (малюнок в середині). И тут виникає явище, яке доводить існування каверни - того, що побачити неможливо. В астрофізиці це явище називають ефектом лінзи. Каверна  наче лінза вивертає зображення джетів навиворіт і викидає уламки в хвіст комети. Хвіст комети (мал. праворуч) являється дзеркально виверненим зображенням джетів на денній половинні комети , що доводить існування каверни.
photoshop online

          І наостанок, щоб Ви не думали, що це –  вигадка людини з психіатричними відхиленнями, приведу Вам декілька світлин, де каверна стає видимою і проявляє те, що наука не може прокоментувати - приводить матерію до руху.
быстрый фотошоп онлайн - бесплатно

          На Місяці теж дує вітер, але  - сонячний. За каменем на Місяці утворилась «турбулентна зона» - каверна (мал. ліворуч). Сонячний вітер і вибитий ним пил утворили кратер. Каверна всмоктує в себе камінь і той починає повзти. Поступово повзучий камінь під дією сонячного вітру набуває аеродинамічного профілю (малюнки всередині та праворуч) – появляється зв'язок з авіацією.


upload image
Отак по Місяцю повзають скали. На Землі точно так повзає каміння в долині смерті. Якщо по Місяцю вгору повзають навіть скелі, то що заважає на цьому способі створити літаючу тарілку?


фото ру

На фото ліворуч астронавт в космічній тіні каменю пускає світлові зайчики. На світлині в середині астронавта наче освітили прожектором. Подібне світіння виникає і на Землі, і в  місячних кратерах (світлини праворуч). Народженя світла пояснюють на засадах ядерної фізики. Холодне світіння є для науки загадою. І от ми бачимо, що світло народжується в каверні за скелею внаслідок виникнення турбулентного вихору в каверні  за скелею.


          Причину всіх цих явищ слід шукати в процесах, які гідродинаміка називає термінами турбулентність і кавітація. Але розглядати це треба на молекулярному рівні. Проте аеро- гідродинаміка нехтує принципами молекулярного устрою матерії і натомість вигадала не існуючу в природі «частинку рідини», в якій ігнорують існування сил гравітаційного тяжіння та відштовхування.
Тож політ літаючої тарілки буде залишатися тайною доти, доки аеродинаміка не розбереться,  що таке гравітація і як вона виникає. Антигравітація це –  неіснуюча вигадка така сама, як і антиматерія.. Необхідно вміти створювати гравітацію там де це необхідно людині. Щоправда існують два типи гравітації гравітаційне тяжіння та гравітаційне відштовхування. Ядерна фізика їх називає одним терміном - фундаментальна гравітаційна взаємодія. А квантова фізика висунула твердження, що єнергетичним джерелом гравітації є фізичний вакуум. Проблема полягає в тому, що ядерна фізика не переймається проблемами авіації, А авіація робить вигляд, що ядерна і квантова  фізика її не стсуються і вигадала власну теорію, в основі якої лежать не існуючі в природі постулати.  Але це вже – інша тема.
Тож що Ви в цьому вбачаєте ненормального?








« Крайнее редактирование: 24.11.2020, 17:48:35 pm от Евгений » Записан
  Печать  
Страниц: 1 |   Вверх
Тэги:
 
Перейти в:  

Powered by SMF 1.1.7 | SMF © 2006-2008, Simple Machines LLC | v1.2 © Крылья 2004